Аву вона(він) Вконтакті поставила(-в)" Память 1932-33 років". Молодець. Зробила(-в), все, що могла(міг).

Я настільки горда за свій Львів, що це неможливо передати словами. Добра половина Львова зібралась сьогодні, 24 листопада, перед памятником Шевченку, щоб пом'янути тих, хто загинув від Голодомору. Багато старших людей, багато вже не те, що старших, а таки дуже старих, багато молоді. Були матері з дітками, старші бабусі з паличками, і їхні чоловіки їх притримували. Ми послухати промову священника, вшанували померлих хвилиною мовчання і почали ставити лампадки. І от тут, коли заграла пісня Оксани Білозір" Свіча" і старенька бабця  попросила свого чоловіка притримати її, щоб та поставила лампадку, бо їй важко ,от тут я пустила сльозу. Добротну таку сльозу. Чому стара бабця може прийти на вшанування, а ти молода( -ий) не можеш? В чому затримка? Аву вона(він) Вконтакті поставила(-в)" Память 1932-33 років". Молодець. Зробила(-в), все, що могла(міг). Я розумію, якщо там щось сталось серйозне, а просто так, то вибачте. Старенькі бабусі, серед яких, можливо, були їхні друзі, тепер вони ставлять просто лампадку за 5 гривень. Лампадками був викладений великих хрест і написано 32-33 і ПАМ'ЯТАЄМО. І весь памятник був заставлений лампадками з усіх боків.
 О 18:00 був марш від памятника Бандері до Шевченка, за ініціативи АнУ Опір. Тут вже була лише молодь. З всіх боків нас обступили міліціонери і була супроводжуюча машина. Ми йшли великим поважним маршем. Йшли мовчки і в руках тримали лампадки. Тішило те, що на підвіконнях у багатьох львів'ян стояли свічки. Біля Органного залу весь рух зупинився, співорганізаторка сказала кілька слів про Голодомор і наших кривдників, ми прокричали Кривдникам українсього народу тричі СМЕРТЬ СМЕРТЬ СМЕРТЬ( що мені не дуже сподобалось, навіщо кричати на пів- Львова такі страшні слова? місто ж не почуло всього речення, а донеслось лише Смерть смерть смерть) і ми пішли далі. Біля памятника Шевченку ми знову вшанували померлих хвилиною мовчання, і ні в першому випадку, ні в другому це не була хвилина, від сили 20 секунд, і співорганізатор сказав мудрі речі. Не так як завжди, що ми отакі от нещасні були,нас кривдили, ми скривджені, а москалі і Сталін разом з ними сатаністи., яких ледве земля тримала. Це все правда, але це ми чули сто раз, і все це знаємо. Він сказав, що в деякій степені ми самі винні, в тому що сталось. Ми не могли об'єднатись і протидіяти, ми слабкі. Які були нещасні, такими і залишились. І тому давайте будемо разом, бо разом ми сила. І він це настільки переконливо говорив, що дехто таки повірив. А хлопцю не більше 20років, якщо не менше. Є свідома молодь. Ми поставили лампадки. І порозходились.