Cтарт
Я підписалась на дуже цікаву і добру акцію" Подаруй тепло".Суть в тому,що ми приходимо до діток(В інтернат або в спеціальні заклади) і розважаємось разом з ними.Є певні теми,на які з ними спілкуватись не можна,певні ігри,які грати не можна,знати мінімальні правила поводження з дітьми,терпіння і доброта в серці.
Так от перший раз був 9 жовтня,семеро добровольців пішли в Винниківську школу-інтернат.В нас були дітки приблизно 6 років(1 клас).Там були діти як сироти,так і діти,яких батьки просто залишали в школі-інтернаті,а під вечір приходили за ними.Четверо добровольців пішли в один клас,троє-в інший.Дітки насправді дуже милі.Вихователька запропонувала сказати дітям,що ми волонтери і прийшли з ними побавитись,але нам це здалось некоректним і ми попросили,щоб сказали,що ми просто прийшли побавитись.Зустріли вони нас не з оплесками,але і не з доріканнями.Нам вдалось їх заохотити,і гра пішла.Спочатку ми малювали хто що хоче на кольоровому папері,потім вирізали листочки і дітки писали на них,як звати і що найбільше любить.Загалом в нас було приблизно 17 дітей,і більше хлопчиків.Що мене здивувало,так це те,що коли ми тільки сідали їм допомагати малювати,то хлопчик каже : "Зі мною будеш малювати ТИ"! і тикнув на мене пальцем.Насправді це було дуже мило і я дуже втішилась.Потім ми малювати всі разом на ватманах і розділились на дві групки.Всі діти полягали на підлогу і почали карлякати щось своє.Я запропонувала малювати всім разом картину :хтось сонце,хтось хату,хтось озеро.Половина мене послухала)
Характери діток.Є діти,які мають лідерські здібності.Була ситуація,що на місце Олега сів Максим,то коли Олег сказав встати,Максим встав,а коли Максима просив хтось інший,то він не вставав.Якщо Олег сказав,що він не буде фотографуватись,то він не буде.Буде скандалити,опиратись,але сказав Ні,значить Ні,а заставляти дітей,то дурна справа.Коли ми малювали на ватмані,то Олег каже :" А ти чого не лягаєш?Лягай!Сидячи малювати - то не то.Лягай.я сказав!" і тут вже не відіпхаєшся,я мусила лягати. Коли ми малювали картину,то одна дівчинка почала малювати зошит на половину ватмана.Я кажу :"Ми ж домовились малювати всі разом,ти не вмієш малювати будинок?То я тобі допоможу." На що я почула Я хочу малювати зошит!!І всьо!.Ну окей,заставляти ж я не буду.Картина в нас не вийшла.
Загалом є діти,які спокійно все сприймають,і коли ми вже йшли від них,то хтось кидався на шию і просив не йти,а хтось помахав рукою.Олег все-таки сидів і збоку і не прощався з нами,так весело як всі.А дівчатка ж казали:"Візьми мене на руки!!"Коли ми ходили з ними на підвечірок,то Олег взям мене за руку і твердо тримав.А ось коли виходили і мене взяла дівчинка за руку,то він закатав скандал,типу Тут маю стояти я!і все.і почав плакати,і роби що хочеш.І дівчинка поступатись не хотіла.і Олег в сльозах.тут вже якось треба діяти.
Кінець
Направду було дуже круто.В мене не було якогось болю в серці чи осаду.Ми добре пограли.Я дуже боялась,що якась дитина мені скаже Мама,я не знаю,що б я робила.Але такого не сталось,слава Богу.Але я не знаю чи добре ми діло робимо чи ні.З одного боку,це прекрасно.Ми ж з ними бавимось,малюємо,їм весело і нам з ними.А з іншого,вони за ці години звикають до нас,а потім ми всерівно йдемо від них.Хтось каже,що полюбе ще вернеться і таки вертаються,а є,які обіцяють і не приходять.А може вони чекають?Тому тут в мене дилема така серйозна.
Наступний похід в четвер.To be continued...
Я підписалась на дуже цікаву і добру акцію" Подаруй тепло".Суть в тому,що ми приходимо до діток(В інтернат або в спеціальні заклади) і розважаємось разом з ними.Є певні теми,на які з ними спілкуватись не можна,певні ігри,які грати не можна,знати мінімальні правила поводження з дітьми,терпіння і доброта в серці.
Так от перший раз був 9 жовтня,семеро добровольців пішли в Винниківську школу-інтернат.В нас були дітки приблизно 6 років(1 клас).Там були діти як сироти,так і діти,яких батьки просто залишали в школі-інтернаті,а під вечір приходили за ними.Четверо добровольців пішли в один клас,троє-в інший.Дітки насправді дуже милі.Вихователька запропонувала сказати дітям,що ми волонтери і прийшли з ними побавитись,але нам це здалось некоректним і ми попросили,щоб сказали,що ми просто прийшли побавитись.Зустріли вони нас не з оплесками,але і не з доріканнями.Нам вдалось їх заохотити,і гра пішла.Спочатку ми малювали хто що хоче на кольоровому папері,потім вирізали листочки і дітки писали на них,як звати і що найбільше любить.Загалом в нас було приблизно 17 дітей,і більше хлопчиків.Що мене здивувало,так це те,що коли ми тільки сідали їм допомагати малювати,то хлопчик каже : "Зі мною будеш малювати ТИ"! і тикнув на мене пальцем.Насправді це було дуже мило і я дуже втішилась.Потім ми малювати всі разом на ватманах і розділились на дві групки.Всі діти полягали на підлогу і почали карлякати щось своє.Я запропонувала малювати всім разом картину :хтось сонце,хтось хату,хтось озеро.Половина мене послухала)
Характери діток.Є діти,які мають лідерські здібності.Була ситуація,що на місце Олега сів Максим,то коли Олег сказав встати,Максим встав,а коли Максима просив хтось інший,то він не вставав.Якщо Олег сказав,що він не буде фотографуватись,то він не буде.Буде скандалити,опиратись,але сказав Ні,значить Ні,а заставляти дітей,то дурна справа.Коли ми малювали на ватмані,то Олег каже :" А ти чого не лягаєш?Лягай!Сидячи малювати - то не то.Лягай.я сказав!" і тут вже не відіпхаєшся,я мусила лягати. Коли ми малювали картину,то одна дівчинка почала малювати зошит на половину ватмана.Я кажу :"Ми ж домовились малювати всі разом,ти не вмієш малювати будинок?То я тобі допоможу." На що я почула Я хочу малювати зошит!!І всьо!.Ну окей,заставляти ж я не буду.Картина в нас не вийшла.
Загалом є діти,які спокійно все сприймають,і коли ми вже йшли від них,то хтось кидався на шию і просив не йти,а хтось помахав рукою.Олег все-таки сидів і збоку і не прощався з нами,так весело як всі.А дівчатка ж казали:"Візьми мене на руки!!"Коли ми ходили з ними на підвечірок,то Олег взям мене за руку і твердо тримав.А ось коли виходили і мене взяла дівчинка за руку,то він закатав скандал,типу Тут маю стояти я!і все.і почав плакати,і роби що хочеш.І дівчинка поступатись не хотіла.і Олег в сльозах.тут вже якось треба діяти.
Кінець
Направду було дуже круто.В мене не було якогось болю в серці чи осаду.Ми добре пограли.Я дуже боялась,що якась дитина мені скаже Мама,я не знаю,що б я робила.Але такого не сталось,слава Богу.Але я не знаю чи добре ми діло робимо чи ні.З одного боку,це прекрасно.Ми ж з ними бавимось,малюємо,їм весело і нам з ними.А з іншого,вони за ці години звикають до нас,а потім ми всерівно йдемо від них.Хтось каже,що полюбе ще вернеться і таки вертаються,а є,які обіцяють і не приходять.А може вони чекають?Тому тут в мене дилема така серйозна.
 |
| А ти чого не лягаєш?Лягай!Сидячи малювати - то не то.Лягай.я сказав! |
Немає коментарів:
Дописати коментар