Сьогодні четвер і ми знову їздили до діток. Цього разу це була школа-інтернат "ДОВІРА",що на вулиці Короленка.Нас було вже значно більше,приблизно 12, і діток в нас було біля 25,а то й більше.Ми мали два перші класи.Були деякі дітки з вадами мови,дехто неконтрольовано бився.Весь час(приблизно 2 години) за нами спостерігали вихователі.Ми малювали листочки,вирізали їх,писали на них,що дітки люблять і клеїли їх на дерево.В кожної дитини був свій листок.
  Першим таким ударом для мене було те,що коли я з хлопчиком малювали листочок,то потрібно було написати своє ім'я і він написав "Люся".Я думала може не зрозуміла,то подруга перепитала,а він каже Люся.Але ж він хлопчик?!І я згодом почула що його звати Дмитрик.
Була дівчинка Мартуся,видно,що в неї є певні вади,але дуже весела дівчинка,найактивніша.Ми мали б грати гру,де всі всіх обіймають,але вони дуже соромились і вийшла якась кашамалаша.
Вихователі нам дуже подякували і запрошували ще раз приходити.
To be continued...